ПРОБЛЕМА ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ «СВІТЛО»

Анотація

На сторінках часопису «Світло» розгорнулася дискусія щодо реформи тогочасної освіти, про те, якою має бути нова українська національна школа, які цінності повинні бути в основі її виховної концепції. Важливою була проблема національного виховання, використання засобів народної педагогіки у навчально-виховному процесі оновлюваної школи. Проблему виховного потенціалу української народної пісні порушили В. Поточний, О. Верходуб. Вони вважали українську народну пісню благотворним ґрунтом, на якому збереглася коренева система нашої мови, культури, світогляду. В. Поточний виокремлює серед усіх мистецтв музику і називає її «мовою почувань», яка «надзвичайно щира, бо лукавтсва не відає, мова, що переказує найнепомітніші відміни в почуваннях, і що її розуміє кожен, хто не втратив здатності почувати». Автор підкреслює непересічне значення пісні для становлення естетичних уподобань особистості і вважає, що «народня пісня єсть найкращий засіб до виховання здорового естетичного почуття, розумінь краси і здатності відчувати її та втішатися нею». Долею української народної пісні в школі переймається і О. Верходуб у статті «На крилах рідної пісні» у четвертому номері часопису «Світло» за 1913 рік.

The pages of the magazine “Svitlo” are devoted to the reform of the time education, due to which there should be a new Ukrainian national school, whose values are the heart of its educational concept. The statement of the problem of national education and the use of means of folk pedagogy in the educational process of an updated school are of a great importance. Questions of the educational potential of the Ukrainian folk song were violated by V. Potochnyi and O. Verhodob. They considered the Ukrainian folk song as a beneficial ground on which the root system of our language, culture, world outlook was preserved. V. Potochnyi distinguishes music from all other arts and calls it “the language of feelings”, which “is extremely sincere, because it does not know cunning”. It is the language that transmits the most unnoticed cancellation of feelings and that everyone who has not lost the ability to feel understands it. The author emphasizes the indisputable significance of the song for the formation of aesthetic preferences of the individual and believes that “folk song is the best way to cultivate a healthy aesthetic feeling, understanding of beauty and the ability to feel and enjoy it”. The fate of the Ukrainian folk song in school is taken up by O. Verhodob in the article “On the wings of the native song” in the fourth issue of the magazine “Svitlo” (1913).