ВИТОКИ СТАНОВЛЕННЯ ПЕДАГОГІКИ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ОСВІТІ (XVI – початок ХХ ст.)

Автор(и)

  • Віталій Маврін

DOI:

https://doi.org/10.31499/2307-4833.1.2017.153327

Ключові слова:

Педагогіка життєтворчості особистості, Козацька педагогіка, Григорій Сковорода, Памфіл Юркевич, Микола Корф, Іван Франко, Борис Грінченко.

Анотація

У статті проаналізовано суспільно-політичні, культурні й освітні передумови становлення педагогіки життєтворчості особистості в козацький період і період перебування України у складі Російської та Австрійської імперій. З’ясовано, що становленню педагогіки життєтворчості в козацький період сприяло утвердження в соціальній практиці цінностей особистісної свободи та гідності, поява нового освітнього феномену – козацької педагогіки, що передбачала розвиток особистості як творця свого життя. В період перебування України у складі Російської та Австрійської імперій становлення педагогіки життєтворчості утруднювалося внаслідок закріпачення населення, тиску на національну культуру з метою її фактичного знищення, руйнування автономії української освіти. Визначено внесок українських педагогів Г. Сковороди, П. Юркевича, М. Корфа, І. Франка, Б. Грінченка у формування концептуальної основи педагогіки життєтворчості.

Номер

Розділ

Історія педагогічної думки