Матеріали особових фондів архівів і бібліотек України як джерело дослідження педагогічних персоналій

Анотація

У статті розкрито значення і роль джерел особового походження у здійсненні історико-педагогічних досліджень. Теорія і практика їхнього аналізу й використання знайшли певне відображення в різнопрофільній літературі, однак багато аспектів цієї проблеми залишаються предметом наукового дискурсу, що актуалізує потребу її предметного вивчення.
У статті запропоновано класифікацію джерел особового походження на дві основні групи. Перша – це видані офіційними органами документи (свідоцтва про народження, шлюб, освіту, майновий стан, нагоро-ди; облікові картки, службові характеристики тощо). Друга – це мемуаристика – спогади, щоденники, подо-рожні нотатки, епістолярій, інша література, що поділяється за жанровими ознаками. З’ясовано їхню специ-фічну рису як науково-пізнавального ресурсу, яка полягає в тому, що вони, з одного боку, відображають розмаї-ття суспільних процесів, явищ, відносин через призму суб’єктивної позиції автора, з іншого боку, рельєфно віддзеркалюють його світогляд і персональне бачення подій. Закладена в мемуаристиці інформація часто відсутня в інших джерелах, тож вони дозволяють історикові педагогіки глибше, колоритніше, з позицій альтернативності реконструювати життєвий шлях та різні напрями діяльності досліджуваної персоналії.
Проаналізовано наповнення фондів особового походження архівів і бібліотек України джерельними матеріалами про педагогічні персоналії, з’ясовано їхнє видове розмаїття і можливості використання в дослід-ницькій роботі. Здійснено огляд особових фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мисте-цтва України, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Інституту архівознавства НБУВ, Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, обласних державнихархівів та бібліотек України, які репрезентують величезний масив матеріалів, що відображають життя і творчість українських педагогів.