Історико-педагогічний альманах

ЗАУВАЖЕННЯ НА ПРОЄКТ СТАТУТУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЩОДО ВЛАШТУВАННЯ ГІМНАЗІЙ І ПРОГІМНАЗІЙ

Світлана Роєнко — Thu, 27 Feb 2020 00:00:00 +0200

У публікації подано зауваження на проєкт статуту загальноосвітніх навчальних закладів щодо влаштування гімназій і прогімназій. Положення статуту були розглянуті та обговоренні на засіданнях педагогічних колективів, до розгляду долучилися також попечителі навчальних округів, а також особи, які беруть активну участьу справі народної освіти. Зʼясовано, що громадскість, яка брала участь в обговоренні, прихильно ставилася до приватних закладів освіти. Неодноразово була висловлена думка про необхідність надання більшої свободи приватним закладам щодо їх відкриття, функцонування, провадження навчальної та виховної діяльності. Наголошувалося, що приватні заклади мають працювати в рівних умовах з державними, щоб створити конкуренцію останнім.

ФЕНОМЕН РЕЛІГІЙНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ ІДЕЙ РЕФОРМАТОРСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ (НА ПРИКЛАДІ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ ПОЧАТКУ ХХ СТ.)

Олексій Караманов — Thu, 27 Feb 2020 00:00:00 +0200

Стаття аналізує особливості вияву реформаторських освітніх ідей у педагогічній думці Східної Галичини початку ХХ ст. у системі релігійного виховання, що виступало потужним засобом вироблення моральних цінностей особистості, вагомим чинником її суспільної поведінки. На основі вивчення поглядів українських і польських освітян, релігійних діячів відзначається широка інтерпретація релігійної тематики в регіоні: від виховання характеру, формування релігійного світогляду та цінностей – до необхідності зміни консервативних понять віри, пробудження інтенсивного релігійного життя, творчості у релігійному вихованні.

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ВРАЗЛИВИМ ВЕРСТВАМ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: ВІД ФІЛАНТРОПІЇ ДО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

Максим Скочко — Thu, 27 Feb 2020 00:00:00 +0200

У статті зроблено аналіз історичних аспектів, схарактеризовано зміст та особливості соціальної допомоги сільському населенню на українських землях; визначено, що піклування про бідних, немічних, сиріт та старців було покладено на сільські громади; розкрито основні форми допомоги і взаємодопомоги, види благодійництва, здійснено аналіз методів і форм елементів соціальної роботи, що проводилися з різними категоріями і групами населення; теоретично обґрунтовано наукову проблематику історичного становлення соціальної допомоги в сільській місцевості.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ДИСКУРС ПРО РЕФОРМУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ПОЧАТОК ХХ СТ. – 1917 Р.) У РУСЛІ РОЗБУДОВИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Лариса Березівська — Thu, 27 Feb 2020 00:00:00 +0200

У статті розкрито ідеї українських педагогів про реформування шкільної освіти в імперську добу (початок ХХ ст. – 1917 р.). Доведено, що вони на сторінках періодичних видань, з’їздах, інших зібраннях розгорнули широкомасштабний дискурс щодо реформування станової позанаціональної загальної середньої освіти задля створення нової української школи на найкращих ідеях вітчизняної та зарубіжної педагогіки. Визначені ними принципи (національний, демократичний, дитиноцентричний та ін.) заклали підвалини нинішньої Нової української школи. Ідеї українських педагогів реалізуються й розвиваються в освітньому процесі незалежної України.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ П. ЖИТЕЦЬКОГО

Вікторія Ісаченко — Thu, 27 Feb 2020 00:00:00 +0200

У статті розглянуто основні підходи П. Житецького до розкриття історії соціальних інститутів на українських землях в давні часи та виокремлені найважливіші етапи в розвитку освіти, культури, релігії та наукової думки українського народу. Визначено, що, на думку вченого, об’єктивною формою передачі історичних, соціальних та педагогічних знань були народні обрядові пісні, народні билини та історичні пісні. Проаналізовано погляди П. Житецького щодо впливу народно-розмовної мови на розвиток освіти в цілому. З’ясовано позицію П. Житецького щодо освітньо-виховних закладів періоду XVII–XVIII ст. (народних шкіл, духовних семінарій, Києво-Могилянської академії), зокрема визначено доволі скептичне ставлення до церковно-народних шкіл та їх викладачів.

ПОСТАТЬ ОЛЕНИ ПЧІЛКИ У СТРУКТУРІ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО РЕСУРСУ «ВИДАТНІ ПЕДАГОГИ УКРАЇНИ ТА СВІТУ» ДНПБ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Світлана Хопта — Thu, 27 Feb 2020 00:00:00 +0200

У статті крізь призму історико-біографічних досліджень проаналізовано сторінку «Олена Пчілка» у структурі ресурсу «Видатні педагоги України та світу». Подано детальну характеристику основних розділів «Біографія», «Бібліографія творів Олени Пчілки», «Бібліографія публікацій про життя та діяльність», «Заклад, якому присвоєно ім’я Олени Пчілки», «Літературна премія імені Олени Пчілки», «Повнотекстові документи», «Фотогалерея» й «Ушанування пам’яті». Переосмислено ідеї авторки щодо освіти та виховання на національних засадах у контексті сучасного педагогічного знання, зокрема ключові концепти її «материнської школи».

ПОСТАТЬ І. С. ОРЛАЯ (1770–1829) – ДЖЕРЕЛО ЕЛЕКТРОННОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО РЕСУРСУ «ВИДАТНІ ПЕДАГОГИ УКРАЇНИ ТА СВІТУ» ДНПБ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Євгенія Демида — Thu, 27 Feb 2020 00:00:00 +0200

У статті презентовано нову сторінку «Орлай Іван Семенович» інформаційно-бібліографічного ресурсу «Видатні педагоги України та світу», розміщеного на вебсайті ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Представлено рубрики: «Публікації про життя та діяльність І. С. Орлая», «Праці І. С. Орлая», «Фотогалерея», «Ушанування пам’яті». Висвітлено розміщений у рубриках масив біографічної, бібліографічної, візуальної інформації, що розкриває постать визначного українського вченого, освітнього реформатора кінця XVIII – першої третини XIX ст. І. С. Орлая. Показано, що педагогічні ідеї вченого є актуальними в нинішніх умовах розбудови національної системи освіти.

ОРГАНІЗАЦІЯ ШКІЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ І ПРОСТОРУ КЛАСНИХ КІМНАТ ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Інна Петренко — Thu, 27 Feb 2020 00:00:00 +0200

У статті здійснено аналіз підходів до організації шкільних приміщень і простору класних кімнат початкових шкіл на українських землях в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. як важливих складових освітнього середовища. З’ясовано, що на українських землях, попри ідеологічні відмінності двох імперій (Російської та Австро-Угорської) і різні типи й підпорядкованість закладів освіти, склалася характерна картина, що відображала специфіку початкових шкіл освіти. Досліджено організацію простору класної кімнати в церковнопарафіяльній школі, проєкт зразкової класної кімнати Ф. Ерісмана, проєкти шкільних приміщень і простору класних кімнат відомих українських архітекторів К. Жукова, П. Альошина, О. Сластіона, Т. Мюнніха. Доведено, що проєкти шкільних будівель зазначених архітекторів вирізняли композиційні прийоми традиційної української народної архітектури відповідних регіонів; висока якість виконання, функціональна продуманість, економічність та довговічність, дотримання санітарно-гігієнічних і педагогічних вимог.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ (ХІХ – початок ХХ століття)

Олександр Кірдан — Thu, 27 Feb 2020 00:00:00 +0200

Стаття містить інформацію про організаційно-змістові засади професійної підготовки майбутніх економістів в університетах України ХІХ – початку ХХ століття і бібліографічний список історіографії та джерел із зазначеної проблеми. Представлений бібліографічний список, що відображає ґенезу професійної підготовки майбутніх економістів в Україні та персоналізований внесок видатних економістів і педагогів у формування теорії і практики вищої економічної освіти, уможливлює простежити розвиток професійної економічної освіти у закладах вищої освіти і процес її інституалізації. Автором представлено різновидові та різнопрофільні джерела, що характеризують розвиток вищої освіти загалом та неперервної професійної економічної освіти у їх взаємозв’язку, взаємозумовленості, спільності та специфічності розвитку.